На воді лілея біла розцвітала,
Над річкою, в хаті, дівчина зростала,
Бігала ранком до берега вмитись,
На свою посестру-лілею дивитись
На трави зелені дівчина сідала,
Шовкове волосся в косу заплітала:
«Ніхто тебе сестро не хоче зірвати,
Самітньою в осінь прийдеться зів*яти»
Приспів.
Білі лілеї на тихій воді,
Ніжно-цнотливі немов лебеді.
Білі лілеї на чистій воді,
То юні роки твої молоді.
Ти квітко лілея чарівная врода,
Дівчині кохання несе твоя вода,
Освітить, зігріє, мов сонце засяє,
Юнак її щиро навік покохає.
На зрошений берег вона поспішає,
Дівочую косу свою розплітає,
Та квітки-лілеї нема, вже зірвали,
З рідної оселі дівчину забрали.
Приспів.
Ген роки за роком летять пролітають,
Дві доньки в дівчини ростуть підростають,
А мати погляне в блакитні їх очі
І берег згадає далекий, дівочий.
Микола Токар Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 5639 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Где Ты - Максим Гусев (Деяния 17:27, 28)27 дабы они искали Бога, не ощутят ли Его и не найдут ли, хотя Он и недалеко от каждого из нас: 28 ибо мы Им живем и движемся и существуем, как и некоторые из ваших стихотворцев говорили: "мы Его и род".
Поэзия : Истинные ценности - Тамара Локшина В погоне, за так называемыми "Звёздами" Голливуда, (обязательно быть худыми, выглядеть как они, быть одетыми как они), мы забываем о том, что давно служим собственному телу..."Культ красоты" вытеснил из нашей жизни, радость, довольство и благодарность Богу за то, что Он создал нас такими, как мы есть. Мы учим этой истине наших детей, но часто не служим им примером. Может быть поэтому наши подростки впадают в депрессию, глядя на себя в зеркало... То, что мы говорим - одно, а то, что мы делаем - совсем другое.
